ЛИСТИ ЛЮБОВІ

Підтримайте українців на тимчасово окупованих територіях! Напишіть їм листи, а ми зробимо все можливе, щоб вони дісталися тих, хто став заручником росіян. Навіть декілька теплих слів мають велике значення!

0%

території України знаходиться під тимчасовою окупацією

+

населених пунктів України захоплено окупантами із 24 лютого

українців депортувала росія на свою територію

НАС РОЗДІЛЯЄ ЛІНІЯ ФРОНТУ, АЛЕ ЗВ’ЯЗОК МІЖ НАМИ НЕ РОЗІРВАТИ

Напишіть лист зі словами любові та підтримки українцям на тимчасово окупованих територіях.

Ви можете вказати ім’я конкретного адресата або ж присвятити свій лист всім сміливим і незламним українцям, які продовжують вірити і боротись попри тимчасовий контроль окупантів над їхнім містом.

Якщо ви знаходитеся на тимчасово окупованих територіях, поділіться своєю історією. Нам дуже важливо чути вас! З метою безпеки, ваша історія буде опублікована анонімно.

Підтримайте українців на тимчасово окупованих територіях

або

поділіться своєю історією, якщо ви опинились в умовах тимчасової окупації







    Привіт мої хороші! Так хочеться стати воїном з найкращих фільмів, незламним, добрим і справедливим воїном за людяність! Але крила, нажаль, не виростають… Я думаю, кожен з нас має такі бажання, правда? Молитва залишається моєю зброєю, яка діє і протидіяти якій, неможливо! Я неймовірно люблю кожного, хто в єднанні українського духу свободи і життя! Така місія у нашої неньки…не знаю чому…за що…для чого… Нам не можна зрадити себе! Ні в якому разі! Не можна! Підіймаймося у вірі! Бо це наш купол! Не впускаймо сумніви в свої серця! Як співає гурт Антитіла: Соромно жати і не дожати! Дожмемо, і вижмемо нечесть з нашої землі! Наші ВСУ - наші воїни Світла! Не сумнівайтеся! А потім і пшеницю жати будемо! Тільки вірте! Вірте! З любов’ю ваша Alyosha.

    Співачка Alyosha

    Привіт рідненькі бабуся та дід! Спека в Житомирі неможлива, плавишся сидиш на кріслі. Та все думаю про наш Дніпро ревучий, коли у спеку можна хоча б ноги помочити, та вітер, який трохи дає надію, що ми всі не спечемось. Дуже за вами сумую. Але ще більше за часом, який ми думали, буде завжди отаким буденним, щасливим і не придавали йому значення. Бабусю, як на городі? Чи буде в цьому році вино? Інколи як купляю на базарі овочі, все мені серце стискається, що там у баби з дідом свої, справжнісінькі, вирощені з любов'ю та без хімікатів. Не знаю коли, не знаю як довго, але я переконана, що ми обіймемось. Що ми зустрінемось, ви тільки дочекайтеся мене. Ви тільки чекайте і вірте, що неодмінно ця прірва чорна стане дорогою по якій я до вас прийду. Хоч пішки. Дуже болить, та я не здаюсь і вас прошу триматись. Ще ніколи в житті так не хотілось мені додому. Дуже хочу вас обійняти, сісти за стіл, пити вино і слухати діда, години зі три, а може і більше. Щоб бабуся наготувала усього-усього найсмачнішого і розказувала мої улюблені історії про Грецію, як з дідом у ванній чистила рибу і все-все, що я так сильно люблю. Будь ласка, не втрачайте надію. Наш дім ніколи не міг стати чужим, і ніколи чужим не стане. Він тільки наш з вами і більше нічий. Дуже люблю і чекаю зустрічі. Сподіваюсь, ваша Маруся

    Марія

    Ба, пишу тобі та діду, хоча знаю, що цей лист побачите вже після того, як Куп'янськ звільнять від тих нелюдів, що катаються по ньому на своїх танках та БТРах. Не має меж моїй ненависті до росії та росіян, тому, як бачите, перейшов на українську. В нас все добре, і ми дуже хочемо, щоб все добре було і у вас. Щоб наш дорогий песик Рей був нагодований та не боявся гуркоту та стрілянини. Він хлопчик великий та дуже добрий. Діду передавай вітання — обов'язково зустрінемось, тільки но буде змога. Обіцяю. Тримайтеся. Наші хлопці й дівчата вже зовсім скоро звільнять вас з цього z-іга. Вірте в них. Вони — наше все. Бережіть себе. Люблю.

    Валерій

    Ба, привіт! Ми так за вами з дідусем скучили. У нас все добре. Мама з татом цілими днями займаються городом, вже й кабаки свої виросли. Мамуля ще висадила біля будиночка, де вони зараз живуть, петунії. Такі ж самі, як росли в неї кожного року вдома на балконі... Мішка з Алісою цілими дня бігають на дворі й грають з місцевими кошенятами. Ми їздимо з ними на кар'єр, коли дуже спекотно. Там така прозора вода... Тобі б сподобалося. Хоч ти й не вмієш плавати, але там зовсім не глибоко біля бережку і дуже-дуже красиво. Ба, я стільки нових постів написала, прочитати б їх тобі. Правда багато з них все ще залишаються в закладках. Але ж знаю, що ти дуже любиш, коли я тобі їх читаю. Це ж ти мій фанат №1. Ба, як там дідусь? Як його суглоби? Чи не було задишки більше? Ми от думаємо, як би вам туди б ще ліків відправити... Було би добре. Ба, а ти знаєш, я нещодавно передивлялась фото та відео, коли ми приїжджали тебе вітати з Днем народження. Інстаграм все береже. І як минулого року були поруч в цей день, і як чотири рочки тому зненацька нагрянули всією сім'єю, а Мішка з величезним букетом поважно протопав до тебе на кухню. І як ти дивувалася, що ми не попередили про наш приїзд. Ба, я так хочу тебе і дідуся знову обійняти. Люблю вас дуже і тримайтеся, мої рідненькі, будь ласка, щоб ми обов'язково це зробили ще багато разів. Ваша Настулечка.

    Настя